Хірургія глаукоми

Хірургія глаукоми

 

Зовні око людини здається простим органом, але насправді воно має надзвичайно складну будову. До структур ока входять кришталик, м’язи, оболонки, нерви тощо, всі ці утворення потребують постійного живлення.

Природа забезпечила приток рідини до ока, який несе різноманітні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи. Рідина омиває структури ока, надає живлення та відтікає по спеціальних канальцях. Однак, на жаль, з часом дренажна система або блокується, або забивається продуктами життєдіяльності, що значно знижує відтік рідини, а іноді повністю його призупиняє. Поступово піднімається внутрішньоочний тиск, що зсередини тисне на око, зокрема на зоровий нерв.

Необхідно розуміти, що в акті зору очі – це фотоапарат, а мозок людини – це комп’ютер, який обробляє отримане від зорового нерва зображення. Задля оптимального функціонування ока та збереження зору внутрішньоочний тиск має бути певної величини та сталим, щоб не створювати шкідливого тиску на нервові клітини зсередини. Надлишковий тиск призводить до непомітного поступового відмирання клітинок зорового нерва, внаслідок чого переривається зображення і мозок людини не бачить повну картину світу.

У нормальному стані в оці підтримується певний сталий тиск (16-25 мм). У хворому на глаукому оці циркуляція рідини порушується, рідина накопичується і починає наростати очний тиск. Спочатку людина починає трішки гірше бачити, потім обмежується периферичний зір, потім настає сліпота. Можлива також раптова втрата зору внаслідок гострого нападу глаукоми. Ці зміни є незворотними, тому так важливо вчасно виявити це захворювання та розпочати адекватне лікування.

Найчастіше глаукома виникає після 40 років, але може бути вторинною внаслідок діабету, катаракти, колагенозів або вродженою. Існує висока ймовірність успадкування захворювання. Без лікування глаукома швидко прогресує і через 5−7 років призводить до повної невиліковної сліпоти.

Увага! Після 40 років обов’язковим є щорічний огляд окуліста та вимірювання внутрішньоочного тиску. Лише таким чином можливо виявити людей з ризиком розвитку глаукоми.

Форми глаукоми

Система дренажних трубочок знаходиться в умовному анатомічному утворенні ока – передньому куті. Розрізняють відкритокутову та закритокутову глаукому. При відкритокутовій формі рідина накопичується в оці за рахунок порушення відтоку по дренажній системі. При закритокутовій формі кут передньої камери блокується іншими внутрішньоочними структурами, тобто перекривається доступ до дренажної системи ока. При закритокутовій формі глаукоми тиск надзвичайно швидко підвищується, зір може погіршитися протягом декількох днів або навіть годин.

Спочатку відкритокутова форма перебігає майже непомітно, оскільки поля зору звужуються поступово, і часто людина зовсім несподівано помічає, що бачить лише одним оком.

Закритокутова форма часто супроводжується болями в оці та явними порушеннями зору – періодичним затуманенням, появою ореолів навколо джерела світла. Можлива поява локального головного болю. Саме при цій формі можливий гострий напад – різке підвищення очного тиску. Він супроводжується погіршенням загального стану, нудотою, його  легко сплутати з іншими захворюваннями. При цьому втрачається дорогоцінний час, оскільки допомога має бути надана протягом найближчої доби.

Діагностика глаукоми

1. Вимірювання внутрішньоочного тиску (повинно проводитися в ранішні години (9–10 годин ранку)).
2. Огляд кута передньої камери за допомогою гоніолінзи або ОСТ для визначення виду глаукоми.
3. Проведення механічної периметрії та комп’ютерної сферопериметрії для визначення чутливості клітин зорових нервів.
4. Огляд очного дна та зорових нервів.
5. Оптична когерентна томографія (ОСТ) зорових нервів.

Рання діагностика дозволяє вчасно виявити та розпочати лікування цього підступного захворювання. Для нормалізації ВОТ використовують три основні методи:

медикаментозний, лазерний та хірургічний.

Суть медикаментозного методу полягає в призначенні антиглаукоматозних крапель, що знижують ВОТ. Краплі необхідно використовувати за певною схемою, без перерв. Існує декілька фармакологічних груп препаратів, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості та супутні патології задля досягнення найкращого ефекту.

На жаль, за допомогою крапель не завжди вдається знизити очний тиск до необхідних показників. За таких умов переходять до лазерного або хірургічного лікування.

Лазерна методика спрямована на відновлення або покращення дренажної прохідності, ефект від процедури триває до 1–2 років, на жаль, не завжди можливо повністю відмовитися від крапель. Переваги цього виду лікування – втручання без порушення цілісності очного яблука, безболісна амбулаторна процедура, що триває близько 10–20 хвилин і не потребує знеболення.

У випадках, коли крапельна терапія не є ефективною, при розвиненій стадії хвороби, при не дотриманні пацієнтом режимів застосування крапельної терапії рекомендують хірургічне втручання. У великої кількості прооперованих пацієнтів вдається досягти стабілізації зорових функцій, нормалізації внутрішньоочного тиску, відмовитись від медикаментів.

Найсучасніший та найперспективніший хірургічний метод лікування глаукоми – це імплантація в дренажну систему очного яблука мікроімплантанта EX-PRESS, що являє собою порожнисту трубочку довжиною близько 2 мм, по якій створюється безперешкодний відтік надлишкової рідини. Ця операція є найменш травматичною з усього переліку антиглаукомних хірургічних методів лікування, період реабілітації становить 1−2 доби, повністю відсутній косметичний дефект, процедура відрізняється високою та довготривалою ефективністю.

Широкого розповсюдження отримали також фільтруючі операції (проникаючі та непроникаючі), що стимулюють існуючі або створюють нові шляхи відтоку внутрішньоочної рідини. Операції є недорогими, з відносною травматичністю, безболісні, проводяться на сучасному обладнанні.

Суть оперативного втручання при глаукомі полягає в створенні хірургічним шляхом додаткового шляху відтоку внутрішньоочної рідини, яка підвищує внутрішньоочний тиск та призводить до незворотної сліпоти.

Пацієнтам, що страждають на глаукому та яким показано оперативне втручання, необхідно пам’ятати !

 Будь-який вид оперативного лікування при глаукомі не спрямований на покращення гостроти зору, оскільки медицина не спроможна відновити померлі атрофовані клітини зорового нерву. Ці операції спрямовані на стабілізацію постійно прогресуючого глаукомного процесу та поліпшення якості життя пацієнта (у більшості випадків після операції пацієнт має змогу відмовитися від щоденного закапування крапель від очного тиску).