Печіння, почервоніння, відчуття стороннього тіла або “піску” в очах, тимчасове затуманення зору, що минає після кліпання, – знайомі симптоми? Якщо так, ви, ймовірно, зіткнулися з синдромом сухого ока (ССО), або ксерофтальмією. Сьогодні це одна з найпоширеніших причин звернення до офтальмолога у всьому світі.
Багато хто помилково вважає ССО незначним дискомфортом, який можна перетерпіти або “закапати” першими-ліпшими краплями з аптеки. Проте цей стан не лише знижує якість життя, а й без належного лікування може призвести до хронічного запалення та навіть пошкодження поверхні рогівки.
Чому виникає сухість? Механізм ССО
Наше око вкрите тонкою, але надзвичайно важливою слізною плівкою. Вона виконує безліч функцій: зволожує та живить рогівку, захищає від інфекцій, забезпечує гладкість оптичної поверхні для чіткого зору.
Синдром сухого ока розвивається у двох випадках:
- Зменшення вироблення сльози: Слізні залози продукують недостатню кількість вологи.
- Підвищене випаровування сльози: Склад сльози порушений, зокрема, бракує ліпідного (жирового) компоненту, який утворює захисний шар і не дає волозі швидко випаровуватися. Це найчастіша причина.
Головні “провокатори” синдрому сухого ока:
- Цифрове навантаження: Наша основна проблема. Працюючи за комп’ютером або дивлячись у смартфон, ми кліпаємо у 2-3 рази рідше, ніж зазвичай. Це не дає слізній плівці оновлюватися, і вона висихає.
- Умови навколишнього середовища: Сухе повітря від кондиціонерів та обігрівачів, вітер, дим, пил – усе це прискорює випаровування сльози.
- Вікові зміни: Після 40-50 років продукція сльози природним чином зменшується, особливо у жінок в період менопаузи.
- Носіння контактних лінз: Лінзи можуть порушувати стабільність слізної плівки та “вбирати” вологу з поверхні ока.
- Системні захворювання: Ревматоїдний артрит, діабет, захворювання щитоподібної залози часто супроводжуються ССО.
- Прийом деяких медикаментів: Антигістамінні препарати, антидепресанти, оральні контрацептиви та засоби від гіпертонії можуть знижувати сльозопродукцію.
Не просто дискомфорт: чим небезпечний ССО?
Ігнорування симптомів сухості може призвести до:
- Хронічного запалення кон’юнктиви та рогівки.
- Розвитку мікроерозій на поверхні ока.
- Підвищеного ризику інфекційних ускладнень.
- Нестабільності зору та зниження його якості.
Що робити? Підхід до лікування
Самолікування при ССО – погана ідея. Не всі краплі однакові. Деякі (наприклад, судинозвужувальні) можуть лише тимчасово прибрати почервоніння, погіршивши стан у довгостроковій перспективі.
Правильний підхід починається з діагностики у офтальмолога. Лікар проведе спеціальні тести (проба Ширмера, проба Норна), щоб визначити тип ССО – чи пов’язаний він з недостатнім виробленням сльози, чи з її надмірним випаровуванням. Від цього залежатиме тактика лікування.
Основні методи лікування:
- Замісна терапія (“штучна сльоза”): Призначення зволожуючих крапель. Сучасні препарати не просто зволожують, а й містять компоненти (гіалуронову кислоту, ліпіди), що відновлюють усі шари слізної плівки.
- Гігієна повік: Спеціальні теплі компреси та масаж повік при дисфункції мейбомієвих залоз, які виробляють ліпідний компонент сльози.
- Зміна способу життя: Дотримання режиму зорових навантажень (правило “20-20-20”), використання зволожувачів повітря, адекватний питний режим.
Якщо ви відчуваєте постійний дискомфорт в очах, не терпіть. Зверніться до фахівців клініки “ЗІР”. Ми проведемо ретельне обстеження та підберемо індивідуальну схему лікування, яка поверне вашим очам комфорт і здоров’я.